В жовтні 2004 року гопаківці ШБГ “ХОРС” разом з місцевими дослідниками-краєзнавцями вирушили в одноденну мандрівку. Долаючи водні перешкоди, продираючись крізь козацькі плавні, незважаючи на дощ та багатокілометровий перехід ми нарешті дістались мети – перед нашими очима постала грандіозна споруда: загадковий Мавринський майдан...

   Земляна споруда знизу нагадує простий пагорб, достатньо високий, і не викликає особливих емоцій. Вражає величезна котловина зрізаного конусу. Кільцева заглибина по верхівці котловини не так рельєфно вимальовується зблизька, як з висоти. Внизу, в котловині – незрозумілі пагорби, зміщені від центру. Два великих отвори-щербини по верхівці котловини дивляться на північний схід і північний захід. Ще одна щербина, меньша – на південь. Від щербини на сході внизу від основи йдуть великі земляні вали по чотири, ніби напівкільцем, назустріч з обох сторін.

   Ближче до щербини на заході також від основи справа йдуть напівкільцем чотири земляні вали. Зліва – якесь чудернацьке нагромадження змієвидних валів. Тут необхідний погляд з висоти: ( можливо це хвіст рака або скорпіона...)

   При заході Сонця один з пагорбів в котловині має видовжену овальну форму. Сонце дивилось в щербину-підкову. На мій погляд, на пагорбі можна пересуватись при спостереженні заходу Сонця від зимового до літнього сонцестояння, а в дні весняного і осіннього рівнодення бачити Сонце з центру цього майданчика. Найдовший земляний “вус” – 65 метрів.

   Пізніше мені поталанило побачити цей майдан з висоти орлиного польоту. Це були відеокадри, зняті з дельтаплана. Побачене вразило незвичною формою, величчю, неповторністю і особливою загадковістю:

   – чітка, правильна геометрична форма зрізаного конуса з глибокою котловиною;

   – верхівка конічної земляної споруди має виразну кільцеву заглибину і нагадує по кільцевій формі отвір гончарного горщика, української макітри;

   – в верхівці є явна щербина (як виявилось – не одна);

   – симетрично від конічної споруди відходять змієвидної форми земляні вали, по чотири з кожного боку від щербини...

   Перше візуальне враження від всього побаченого було: павук! З лапками... Відразу постали питання:

   – хто будував цей величезний земляний майдан?
– коли, в які часи він збудований?
– з якою метою був побудований майдан?
– чому він має таку дивну конфігурацію?

   Дмитро Яворницький в «Історії запорізьких козаків» (том І, розділ «Охорона кордонів вільностей запорізьких козаків», видання 1892р. і 1990р.) відмітив: «Могили служили у запорізьких козаків пунктами для спостереження за рухом тих же татар. Більшість могил існувало до появи запорожців: в них поховані останки вождів відомих народів чи племен; таким чином запорізькі козаки використовували вже готові земляні насипи і тільки пристосовували їх для своєї стратегічної мети. Але безсумнівно, що для цієї мети вони споруджували нові земляні насипи...» Отже Майдан цілком можливо використовували козаки, адже з нього добре проглядається місцевість, поряд знаходиться брід через річку Вовчу (берегами якої протяглись високі козацькі плавні), а якщо в кожну з “щербин” в земляному насипі встановити по гарматі, то жоден ворог не зможе до майдану підійти. Існує версія, що в заглибині майдану козаки цілком могли сховати легеньку “чайку”, перетягнуту по землі волоком.

   Але для фортифікаційної споруди це занадто грандіозна будівля, до того ж з ідеально правильними геометричними формами, абсолютно незрозумілими з точки зору будівельників оборонних споруд. До того ж відомо, що козаки користувались більш швидшими і практичнішими методами будування укріплених точок (наприклад табір з возів). Безперечно, козаки використовували Майдан в своїх цілях, але залишається відкритим питання: хто, в які часи, з якою метою будував таку величезну споруду? Який народ поєднав в собі роль будівничого: архітектора з потужними математичними знаннями, інженера, організатора і безпосереднього виконавця цієї величезної споруди? Якої цивілізації це слід?

   1). Ймовірно, аріїв, про яких так захоплено розповідає Ю.О. Шилов в праці «Космические тайны курганов» (видання 1990р.)

   2). Щось є від елементів шумерської культури (IV-ІІ тисячоліття до нашої ери): – зображення павука; – будова зіккуратів (храмів і обсерваторій одночасно) в місцевостях, де не було граніту, вапняку, з того, що мали: глини, очерету, річного гравію; – зіккурати мали високу основу і дивні крила-добудови до основної споруди. В шумерському царстві, ще до приходу шумерів, було місто Самарра.

   3). Можливо, це творіння трипільської культури? (ІV-ІІІ тисячоліття до нашої ери). В організації ремесла древніх пращурів було багато спільного з Близьким Сходом. Існував Курганний поховальний обряд. Вожді обожнювались, вважалось, що душа вождя йде у вищий світ (на вище небо) і стає божеством. Трипільці мали писемність, будували свої міста з правильним концентричним плануванням і навіть будували дво- триповерхові будинки. На гончарному посуді – зображення павука...

   4). Можливо, це сліди Великої Скіфії? На кургани скіфських царів так багаті українські степи (ІІ-І тисячоліття до нашої ери). Столиця Скіфії знаходилась на узбережжі Дніпра (біля села Кам'янка Дніпровська Запорізької області).

   5). В першому тисячолітті до нашої ери (IV-ІІІ століття) тут жили родичі царських скіфів – сармати, які утворювали войовничі союзи з аорсами, язигами, роксоланами, сіраками, аланами. Сармати поклонялись вогню і шанували жінок, войовничих амазонок.

   Будівництво храмів всіх часів, всіх релігій, майже на всіх континентах, будівництво пірамід, курганів, древніх поховань здійснювалось на місцях, які мали зв'язок між Землею і Небом... Є місця на землі благодатні, а є дуже небезпечні.

   Особливі місця:
- підземні водні потоки;
- глибинні пустоти;
- тріщини глибоко в землі довжиною по декілька кілометрів, що нібито невидимою сіткою пронизують поверхню планети;
- так звані карстові розломи – розломи земної кори, що тягнуться на декілька сотень кілометрів.

   В місцях розломів різко змінюються умови життя. Особливо небезпечні такі зони для хворих людей. Геопатогенні, біопатогенні зони спричиняють погіршення самопочуття, а з іншого боку – сприяють підвищенню життєвого темпу, загострюють силу сприйняття.

   Геологічні відхилення дають на поверхню активне підземне імпульсне випромінювання, створюють нестабільне енергетичне поле з невидимими потоками електромагнітних, гравітаційних, інерційних хвиль.

   Якщо подивитись на карту геологічної розвідки, де позначені всі тріщини та розломи земної кори в Павлоградському районі, можна побачити, що саме під Майданом їх найбільше. Найцікавіше те, що Майдан – це місце, де вони всі пересікаються. Якщо взяти до уваги, що в місці розлому чи тріщини випромінюється земна енергія, то під Майданом знаходиться енергетичний стовп величезної потужності. Виникає питання: як без сучасних технологій, космічних з’йомок та спеціальних пристроїв будівельники Майдану змогли розмістити його точно над точкою пересікання підземних ліній?

   Звернімо увагу на окремі загадкові особливості майдану.

   Перше. Майдан є чудовим резонатором. Жителі села Булахівки, які не перестають дивуватись своїм майданом, і дзвінкоголосі межирічани, які на собі перевірили цю особливість Мавринського майдану, розповідали, що якщо внизу, в котловині говорити зовсім неголосно, то на верхівці конуса все сказане чудово чути без мікрофона. При здійсненні релігійних обрядів такий підсилювач мав, мабуть, значний емоційний ефект.

   Друге. В котловині майдану ніколи не затримується вода, якими 6 не були дощі чи сніги. Досвідчені геологи і лозоходці могли 6 зацікавитись цією особливістю майдану.

   Третє. Це спостереження, здивувало і насторожило: досить велика територія майдану з його чудернацькою конфігурацією і територія на кілька десятків метрів довкола – практично гола. Крім низькорослої трави, жодного, ні найменшого кущика. Неподалік є скручене маслинове дерево. Юннати намагались садити на майдані верби, але дерева рости відмовились. На що можна сказати: дерева тут не приживуться. Пташка тут не сідає, звір сюди не заглядає. Здавалось би, за сотні, і, мабуть, тисячі років тут мав вирости хоч би терен, але... Кургани-могили, які не розорані, не зруйновані, також рідко коди заростають чим-небудь, крім степової трави. Скоріше за все, тут іде сильний викид підземної енергії. І тому походеньки по майдану мають бути обережними. Доки вчені не сказали свого вагомого слова про стан підземних пластів, про особливості потоку енергії в котловині і по змієвидних “вусах”.

   Майдан був для древніх сходженням до знань і мудрості, надією на небесне одкровення. Згори, з небес на Землю йшли небесні блага: світло, тепло, дощі, здоров'я. Творці майдану, мабуть, добре орієнтувались в потоках взаємодії Землі і Космосу.

   Мавринський майдан – це зрізаний конус з глибокою котловиною і змієвидними валами-“вусами”. Конус – це піраміда без граней, яка має вихровий потік енергії. Місце розташування майдану вибране не випадково, а з врахуванням викиду підземної енергії. Ймовірно, що майдан – акумулятор земної і космічної енергії.

   Звернемо увагу: будова ця не з каменю, не з явних кристалічних порід. Але можливо, що як в середині котловини, так і зовні, між “вусами” були кам'яні стели, менгіри (з кристалічної породи – як генератори і провідники енергії). Можливо, енергія, одержана в центрі, поширюється по різних напрямках і каналах (є кілька виходів і “вуса”). Змієвидні земляні вали мають діяти з енергетикою котловини і конуса і створювати концентрацію енергополя.

   Складний енергетичний комплекс. З'явилась інформація для серйозних роздумів. Напівсферична котловина повинна мати значний круговий потік енергії. Вихід енергетичного стовпа в такій котловині має бути не вгорі, а знизу. Енергія йде згори вниз? Ефект воронки? Відомо, що предмети, які мають виступи вгору, випромінюють позитивну енергію, а ті, які мають виступи вниз – негативну енергію. З одного боку – конус йде вгору, з іншого боку – котловина з верхівки конуса йде вниз. То можливо: сильне енергетичне поле з негативним потенціалом? Час в воронці втікає, всі процеси прискорюються... Необхідно переконатись, що воронка не несе руйнівну силу! (Можливо, саме тому це – “павук”?)

   Всі стародавні споруди мають енергетичні корені, джерела підземної енергії. І чим грандіозніше споруда, тим сильніший енергетичний потенціал. Але ж мали будувати майдан для позитивної мети! Скільки праці вкладено – мабуть, значили такі споруди для древніх багато. Можливо, була над котловиною надбудова, конічна чи напівсферична і тоді потік енергії мав би змінитись? Котловина в середині високого конуса, мабуть, не досягає рівня землі. Можливо це відіграє якусь роль?

   Доречі, кожного разу коли доводилось мені бувати на Майдані, відбувались дивні речі: все навколо ніби завмирало, і разом з тим неймовірно хотілось спати. Тому в самій котловині майдану бажано довго не знаходитись, до того-ж варто вийти назовні з котловини, й сон втікає, ніби його й не було, знову починаєш чути спів пташок й розрізняти звуки.

   Все-таки Мавринський майдан з його складною конфігурацією служив, я сподіваюсь:
– для корекції біополя, благодатного підживлення від Землі і Космосу в певні пори року, в певні дні і години, в залежності від руху Сонця, Землі, Місяця;
– для уявлення про вознесіння на небеса;
– для об'єднання людей, для підтримки в них здоров'я, впевненості в собі.

   Можливо Майдан – це святилище чи древня астрологічна обсерваторія. Ймовірно, що майдан – це своєрідним храм, релігійно-культова споруда, оповита таємницею священних знань.

   З моїх спостережень, майдани розташовані поблизу дуже древніх поселень, городищ. Якщо слово “майдан” з сивої давнини, то це було місце для збору людей. Можливо, це був комплекс для релігійних обрядів, моління, жертвоприношення і поховання.

   У Богів просили своєчасних дощів, тепла, врожаю, приплоду, здоров'я, достатку. В ім'я всього цього приносили в жертву тварин. Тут здійснювався ритуал проводів у Вічність через вогнище. На цьому місці мислили про вічність і про безсмертя душі...

   Цілком можливо, що майдан – це грандіозний, неповторний календарно - обсерваторний комплекс. В наших географічних, природнокліматичних умовах з спекотним літом і суворою зимою було важко жити без обліку часу.

   Дізнатись, коли починається той чи інший сезон (а в цілому – новий річний цикл) далекі предки могли по руху Сонця, Місяця, зоряного неба. Спостереження, спілкування з небом входило в обов'язки релігійних служителів, мудрих жерців. Для цього використовувались щербини-підкови. Сонце заглядало в ці отвори під різним кутом, а по центру – в дні осіннього і весняного рівнодення. Спостерігали схід або захід Сонця над яким-небудь орієнтиром, який показував на точку сходу або заходу Сонця в моменти весняного і осіннього рівнодення, зимового чи літнього сонцестояння і оголошували про початок нового сезону. Для спостережень використовувались майданчики в котловині.

   Якусь роль, мабуть, відігравали “вуса” – змієвидні вали, які відходять від отворів, внизу назустріч один одному. Між вусами-валами були (згідно класичного визначення майданів) пагорбки і лунки, можливо і стовпи, вони відігравали роль орієнтирів, коли Сонце з'являлось із-за горизонту або ховалось на ніч. Вночі велись спостереження за Місяцем. Сонце рухалось по небосхилу зі сходу на захід, а Місяць – з заходу на схід. Спостерігали за Сиріусом: після семидесятидобової перерви перед сходом Сонця на горизонті з'являлась найяскравіша, зірка – Сиріус і сповіщала про літнє сонцестояння. Придивлялись до Юпітера з його дванадцятирічною циклічністю.

   Отже, Мавринський майдан – це місце для зв'язку небесних і земних явищ, для обліку часу, для спілкування з Місяцем, Сонцем, далекими зорями.

   Можливо майдан – це не символ павука, а символ рака (“хвіст” треба вивчити). Більше 2-х тисяч років тому літнє сонцестояння випадало на сузір'я Рака. Символом сузір'я Рака тоді був краб, який за формою нагадував повний місяць. А можливо – це скорпіон? І треба говорити про сузір'я Скорпіона, Найяскравіша зірка цього сузір'я Антарес – навігаційна зоря.

   Котловина майдану – глибока, напівсферичної форми. Що вона нагадує? Макітру – велику глиняну посудину, такої ж сферичної форми і має таку ж кільцеву заглибину. Можливо, ця котловина-макітра – для передачі звукового сигналу, своєрідний дзвін? Факт звукового резонансу місце має. Перевірено сучасниками. Можливо і змієвидні “вуса”, які відходять від отворів, також служили цій меті. До речі, з моїх поверхових спостережень: “вуса” йдуть напівкільцем, ніби намагаються охопити таку ж площу круга, як і котловина, а довжина найбільшого “вуса” орієнтовно дорівнює половині довжини кола по верхівці конуса. Можливо, в цьому ключик до розкриття таємниць майдану?.. Ймовірно, майдан з його резонансними властивостями використовувався для передачі звукового сигналу на певну відстань. Згадаємо, що найближчі майдани, із відомих, були за кілька кілометрів від Мавринського майдану: на півдні, на заході, на північному заході (Городище, Межиріч, В'язівок).

   Мавринський майдан приховує багато нерозкритих таємниць, загадкових речей, подій, явищ. Поки-що жодного серйозного дослідження цього Майдану (як і інших степових пірамід нашого краю) не проводилось, тому справа за нами – ентузіастами та дослідниками Рідного Краю.

   Підготував інструктор Бойового Гопака С.О. Тіщенко.

   Список використаної літератури:

1. Д.І. Яворницький, “Історія запорізьких козаків”, том І, розділ “Охорона кордонів вільностей запорізьких козаків”, видання 1892р. і 1990р.
2. Ю.О. Шилов в праці “Космические тайны курганов”, видання 1990р.
3. Журнал “Бористен”, стаття Лариси Охотник “Сліди минулих цивілізацій

________________________________
© 2007 - ШБГ "ХОРС" - Всі права захищені