![]() |
![]() |
|||
|
|
|
|
||
![]() |
![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
|
|||||||
|
Відродження лицарської культури
Відродження лицарської культури Концепція відродження лицарської культури в Україні охоплює декілька комплексних проблем, які не вирішуються окремо одна від одної, є взаємопов’язаними і спричиняють одна одну. Далі наведено перелік цих проблем, а також наслідки, спричинені їх особливим загостренням сьогодні. Перша проблема – відсутність державної системи патріотичного виховання стану Лицарів: адміністраторів, політиків, представників силових міністерств та відомств, чиновників, військовослужбовців, юристів. Суть проблеми в тому, що вищеперерахованим категоріям людей надаються інструменти роботи, якими є професійні знання, навички, повноваження, доступ до інформації та ін., але повністю відсутній систематичний, санкціонований і підтриманий державою механізм високоморального патріотичного виховання, який гарантує набуття певного рівня соціально-психологічної зрілості. НАСЛІДКИ. Беззаперечне прийняття потенційними Захисниками, Керівниками та Вихователями суспільства моделі поведінки, згідно з якою треба робити все для отримання зі своєї діяльності якомога більшої економічної вигоди, не вступаючи до видимого протиріччя з законом, і все. Суто меркантильне спрямування діяльності представників лицарського стану має страшні наслідки: відсутність самого поняття Відповідальності, корупція і, що найжахливіше – вразливість держави для зовнішніх і внутрішніх деструктивних впливів.
Друга проблема – Глибока світоглядна криза народу України. НАСЛІДКИ. Для людини мислячої не секрет, що чинники, які спричинили таку світоглядну кризу, кодують націю на загибель. Відверта безкарна багаторівнева пропаганда насильства, розумової та духовної обмеженості, наркоманії (тютюновий дим містить 196 отруйних речовин, з яких 14 – наркотичні) та злочинності (сумнозвісна „бригада”, шансон) призводить до руйнування структури суспільства і перетворення його на покірну сторонній волі аморфну безладну масу.
Третя проблема – Занепад української народної культури. Чи знає більшість українців, що в Україні нараховується більш ніж 125 ТИСЯЧ пам”яток історії, археології й монументального мистецтва, 14 тисяч пам”яток містобудівництва й архітектури, більш ніж 1000 об’єктів садово-паркового мистецтва, 46 історико-культурних заповідників, тисячі музеїв, де знаходиться близько 10 000 000 експонатів? Чи може у школі розповідають про Золочівський замок у Львівській області, який спроектовано і побудовано з КАНАЛІЗАЦІЄЮ, в той час, як у Луврі користувалися у кращому випадку горщиками(!)? Коли вже мова про замки, то їх в Україні понад 200(!). З шести монастирів, що мають статус Лаври, три знаходиться в Україні. Крім професійних дослідників та ентузіастів, яких кільканадцять чоловік на мільйон, про це все ніхто навіть не здогадується. То про яку національну ідею, культуру, мистецтво та авторитет вітчизняної науки може йти мова? Зате ми СПОЖИВАЄМО* навіть не третьосортну, а просто ГАНЕБНУ попсу, яка є пародією на пародію на саму себе, перетворюючи свою свідомість на звалище гламурних, але від того не менш сморідних відходів чиєїсь яскравої та престижної, але від того не менш жалюгідної життєдіяльності. *Англійське слово consumer – споживач – серед англомовних людей, які себе поважають, є майже лайливим. Це нормально, коли у Центральній, Східній та Південній Україні кількість членів регіональних спілок майстрів народної творчості вимірюється десятками людей?!? На кілька мільйонів українців у кожному (незахідному) регіоні лише 30-60 чоловік організовано займаються мистецтвом, корені якого сягають багатьох тисячоліть, мистецтвом, яке є рівнею Трипільським шедеврам, величним давньоіндійським Ведам та чаруючим кельтським ритмам, мистецтвом, сила якого, пронизливо-правдива і нездоланна, чітко і ясно показує, чого насправді варті „рейтингові” недолугі комерційні збочення. Незаперечним фактом є загальне падіння авторитету народного мистецтва, його організаційна неконсолідованість і практична відсутність державної підтримки (наприклад, доплата до пенсії за звання Заслуженого майстра народної творчості складає менше ста гривень). Це призводить до поступового згасання цікавості до культурно-мистецьких напрямків діяльності у потенційних митців, особливо серед молоді. Неконсолідованість, зокрема – відсутність власної ринкової інфраструктури, призводить до того, що митець годує багатьох посередників, отримуючи вражаюче невідповідний зусиллям прибуток. Падіння авторитету народного мистецтва має наслідком падіння авторитету нації, як наслідок – культурну асиміляцію, що є початком тотальних асиміляційних процесів, які можуть стерти народ і державу з обличчя планети.
Четверта проблема – Практична байдужість більшості представників народу України до свого здоров’я і здоров’я своїх дітей.
Наслідки даної проблеми: деградація, здичавіння і депопуляція населення.
Система, що може подолати а з часом навіть й знищити в Україні вищенаведені проблеми, називається Бойовий Гопак. Ця система за двадцять два роки існування (стиль заснований у 1985 році) довела свою спроможність формувати здорових, розумних, сильних, свідомих лідерів суспільства, яким відомі поняття обов’язку, відповідальності, честі, гідності, Любові до рідної землі й до свого народу. Специфічна методика виховання поєднує в собі прадавні українські звичаї з новими досягненнями педагогіки, теорії управління та психології. За допомогою Бойового Гопака вирішуються усі вищенаведені проблеми.
ОЗДОРОВЧИЙ напрямок Бойового Гопака має на меті:
ФОЛЬКЛОРНО-МИСТЕЦЬКИЙ напрямок Бойового Гопака має на меті:
СПОРТИВНИЙ та БОЙОВИЙ напрямки Бойового Гопака розроблені для: Проходячи навчання за оздоровчим напрямком Бойового Гопака, людина вирішує проблеми, пов’язані зі здоров’ям. Учень також набуває високого рівня психологічної стійкості, починає чітко розуміти, які впливи зовнішнього світу є шкідливими або небезпечними і вчиться їх уникати. Очевидно, що оздоровчий напрямок Бойового Гопака допомагає людині вирішити валеологічні й світоглядні проблеми. Як правило, за оздоровчим напрямком тренуються усі початківці. Самовдосконалення за фольклорно-мистецьким напрямком Бойового Гопака допомагає якнайповніше розкрити творчий потенціал людини і знайти гідне місце власному таланту. На державному рівні фольклорно-мистецький напрямок Бойового Гопака допомагає підняти авторитет рідної культури (у тому числі – бойової), а також – залучити активних людей до розвитку українського мистецтва. За допомогою розвитку фольклорно-мистецького напрямку Бойового Гопака можна на організаційному рівні підтримувати й розвивати народне мистецтво, сприяти збереженню національної ідентичності українців, що є одним із найважливіших чинників становлення сильної Української Держави. Спортивний і бойовий напрямки призначені, передусім, для виховання Лицарського стану. За спортивним і бойовим напрямками навчаються люди, що присвячують своє життя служінню Україні. Належний розвиток цих напрямків Бойового Гопака цілком вирішує проблему виховання гідних Захисників, Керівників та Вчителів суспільства. Згодом, за наявності високоморального, високоосвіченого, патріотичного політикуму вирішуються всі інші соціальні, економічні та екологічні проблеми.
Валерій Романенко, тренер Бойового Гопака ________________________________
| ||||||||